Досвід

1. У посібнику "Домашні завдання.Проблеми.Рішення.Перспективи." розглядаються технології різних форм домашніх завдань для успішного закріплення навчального матеріалу, які я використовую у своїй навчальній практиці.

2. Велику увагу приділяю формуванню ключових компетентностей учня, зокрема і життєвій компетентності. Формування даних цінностей відбувається на громадському огляді знань. Такі уроки я проводжу один раз на рік у кожному класі. Хочу навести план проведення громадською огляду знань у 6-му класi по тeмi «Дiї з звичайними дробами».

3. З досвіду роботи
Провідною ідеєю викладання математики вважаю розвиток особистості учня з його інтересами, здібностями та можливостями. Саме увага до школяра, його індивідуальності, творчості – і є ті питання, які я намагаюся розв’язати в процесі викладання математики.
Участь у районному майстер-класі допомагає швидше орієнтуватися в новітніх технологіях , апробуючи й активно впроваджуючи їх в свою педагогічну діяльність.
Для того, щоб учні вчилися з захопленням, кожен урок, як цікавий спектакль, повинен мати гарний вступ, який розкриває учням цінність матеріалу, що вивчається, відкриває їм нові знання про життя або таємниці природи, людини, суспільства. Тому часто уроки починаю з філософських висловлювань, типу: «Успіх приходить до тих, хто мислить категоріями успіху» - Б.Генц. Учні самі розкривають категорії успіху, підходячи до основних: бажання, мета, план, сміливість, база знань тощо.
Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, навчаючи один одного, на уроках використовую групову форму роботи. Об’єднуючи їх в групи змінного складу, забезпечую можливість відчувати силу колективу, проявляти свою індивідуальність, розкривати свої організаторські та творчі здібності. Причому «слабкі» учні не пригнічуються комплексом неуспішності, вони відчувають підтримку однодумців, вільніше і впевненіше почуваються, включаються в роботу своєї групи. Учні всієї групи об’єднані спільною метою і знають, що успіх роботи залежить від праці кожного – тільки тоді можна досягти особистої мети, коли товариші по групі також досягнуть успіху.
Групи працюють за такою схемою:
-       одержують від учителя чітку інструкцію щодо виконання завдання;
-       виконують завдання до тих пір, поки всі учні групи не готові дати відповідь на поставлене запитання;
-       обмінюються інформацією з членами іншої групи, створюючи нові групи з представників, що мали інші завдання, тобто навчаються, навчаючи один одного;
-       об’єднуються в коло однодумців з метою перевірки виконання завдань, поставлених учителем.
У старших класах практикую викладання за лекційно-практичною системою, що відкриває шлях до прояву творчості та ініціативи в пошуках нових, більш ефективних прийомів роботи. Викладання предмету за цією системою дозволяє цілеспрямованіше й ефективніше поєднувати навчання  і виховання, розвивати індивідуальні здібності учнів  та інтерес до математики.
Свій урок починаю з актуалізації опорних знань з даної теми, які згодом збагачуються знаннями «сусіда по парті» (робота в парах). Часто проводжу термінологічні диктанти, які дають можливість за короткий термін перевірити знання учнів  усього класу. За 5-7 хвилин  учні мають не лише перевірити свої знання, а й можливість отримати відповіді на проблемні питання, які виникли під час перевірки. За результатами термінологічного диктанту маю можливість усувати прогалини в знаннях учнів, а також формувати в них навички самоконтролю.
Надзвичайно важливо, на мою думку, також навчити учнів здобувати знання, а не бути простими споживачами цього життєво важливого продукту. Реалізується це за допомогою компетентнісно орієнтованого навчання, яке включає осмислення та пізнання буття, створення нової філософії освіти, набуття життєвого досвіду тощо.
Пройшовши навчання на курсах  «Intel – навчання заради майбутнього» разом з членами «Майстер-класу» та своїми колегами, розробляю і застосовую елементи проектної діяльності учнів. Це проявляється у створенні презентацій, наприклад: «Вписані й описані чотирикутники», «Геометричні тіла та їх об’єми». Діти дуже полюбляють виготовляти буклети математичних знань з конкретних тем, буклети підказок тощо.
Та все ж таки головним вважаю застосування комп’ютера на уроках, причому до категорій навального програмного забезпечення слід віднести:
·        навчальні програми;
·        тренувальні або програми-тренажери;
·        імітаційно-моделюючі програми;
·        діагностично-контролюючі програми;
·        бази даних;
·        інструментальні програми;
·        інтегровані програми.
Упевнилася, що саме інформаційні технології створюють умови для самовираження учнів, адже результати їх праці можуть бути потрібними для інших. Саме така перспектива створює потужну мотивацію для їх самостійної пізнавальної діяльності в групах або самостійно.
До уроків узагальнення та систематизації знань пропоную учням виконувати проектні та творчі роботи: реферати, публікації, мультимедійні презентації тощо.
Це дозволяє розвивати творчі й дослідницькі якості учнів, активізує їх пізнавальну діяльність, сприяє здобуттю практичних навичок.
         З 2008 року працюю над дослідженням проблеми домашніх завдань. Результати досліджень викладено в авторському методичному посібнику «Домашні завдання: проблеми, ідеї, перспективи», а також створено картотеку «історичних», винахідницьких, творчих завдань для учнів, «пасткові» питання теорії та багато інших цікавих і пізнавальних вправ.
         Проблема вибору форм і методів домашніх завдань та способів їх розв’язання стала для мене надзвичайно актуальною. Організовуючи даний вид роботи, керуюся наступними принципами:
§  багаторазове повторення – запорука міцних знань;
§  систематично перевіряти рівень засвоєння учнями теми;
§  зацікавлювати учнів даною темою, створюючи ситуації для більш глибокого самостійного опрацювання;
Реалізуючи ці принципи в своїй роботі, кожного разу задаю собі питання:
1.     Чому навчить моїх учнів це домашнє завдання?
2.     Як правильно виділити головні моменти з домашніх завдань, щоб краще перевірити, закріпити, використати для повторення попередніх та вивчення наступних тем?
Відповідаючи на ці запитання та враховуючи результати тестування проведеного серед учнів 8-10 класів, зрозуміла, що:
·        домашні завдання повинні бути посильними для учнів;
·        домашні завдання повинні бути не однотипними за змістом, тобто різноманітними;
·        домашні завдання повинні включати елементи раніше вивчених тем із обов’язково продуманими зацікавлюючими елементами для їх повторення;
·        домашні завдання повинні бути диференційованими;
·        домашні завдання повинні бути творчими;
·        домашні завдання можуть бути довгостроковими (презентації, домашні контрольні роботи).
Діапазон творчих завдань дуже широкий. Однак серед них можна виділити деякі типові групи. Наприклад, учням пропонується розробити:
§  байки, казки, фантастичні оповідання;
§  кросворди, чайнворди;
§  тематичні збірки цікавих фактів, прикладів, задач;
§  збірники анотацій з обраної теми;
§  навчальні комікси;
§  математичні карти;
§  плакати-опорні схеми.
Також можна урізноманітнювати і форму подачі домашнього завдання. Якщо внести в цей процес якусь таємницю, це підвищить вплив емоційної сфери на розумову діяльність і перетворить нудьгу на уроці в гру. Саме тому поряд з репродуктивними вправами важливо підбирати чи розробляти більш цікаві, дотепні за формою і змістом, творчі проблемно-пошукові завдання.
З цією метою можна впроваджувати такі форми подачі домашнього завдання:
ü безпрограшна лотерея;
ü кубик;
ü ярмарок-продаж.
Дослідження проблеми домашніх завдань спонукає мене поліпшувати різноманітні підходи до організації навчальної діяльності учнів.
Продуктивними на уроках також є такі педагогічні інновації, як: «мозкова атака», робота в парах, групах, проблемно-пошукові, асоціативні, інформаційно-комунікаційні методи навчання. Досвід показує, що використання комп’ютера є важливим засобом:
-       унаочнення навчального матеріалу;
-       підвищення зацікавленості предметом;
-       розвитку творчих здібностей та пізнавальної активності, самостійності;
-       розвитку алгоритмічного мислення;
-       формування інформаційної культури.


У позаурочний час проводжу засідання математичної секції «Максима» фізико-математичного клубу «Олімп». Ефективно спланована робота допомагає членам секції розширювати свій кругозір, розвивати логіку, створює широкий фронт для розкриття потенційних можливостей учнів, обдарованих та здібних до математики. Більшість серед них є студентами технічних та педагогічних ВУЗів. Семеро з них обрали саме освітянську діяльність, четверо вже працюють вчителями математики й інформатики.
        
         Свою професію обрала свідомо і дуже її люблю!

Немає коментарів:

Дописати коментар